До цього процесу активно долучаються громади, соціально відповідальний бізнес і комунальні заклади області.
Доступнішими для всіх відвідувачів стають не лише громадські будівлі, а й об’єкти культурної спадщини — театри, музеї, бібліотеки, заклади освіти культурно-мистецького профілю та клубні установи.
Про досягнення і виклики на цьому шляху йшлося під час онлайн-зустрічі «Діалог влади та бізнесу».
«Тема безбар’єрного доступу завжди актуальна. Особливо, коли йдеться про забезпечення інклюзивності для наших захисників. Важливо, щоб люди могли безперешкодно відвідувати всі потрібні й цікаві їм локації, зокрема мистецькі заклади та об’єкти культурної спадщини», — зазначив директор департаменту економічного та регіонального розвитку ОВА Тарас Триндяк.
Для ветеранів та цивільних, які отримали травми внаслідок бойових дій, у регіоні створено безоплатні адаптовані спортзали, діє інклюзивна автошкола на базі УжНУ, а фахівці із супроводу ветеранів працюють майже в усіх громадах.
Начальник управління з питань ветеранської політики ОВА Андрій Поляк підкреслив, що такі ініціативи є важливою складовою процесу реабілітації та соціальної інтеграції захисників.
З метою спрощення робіт із облаштування безбар’єрного середовища Кабінет Міністрів, за ініціативи Мінветеранів, вніс зміни до переліку будівельних робіт, які не потребують дозвільних документів. Це, за словами начальника управління містобудування та архітектури ОВА Миколи Пігуляка, дозволяє громадам і балансоутримувачам швидше встановлювати елементи доступності навіть у спорудах, що є пам’ятками архітектури.
Директор департаменту культури ОВА Євген Тищук повідомив, що всі театри області вже облаштовані для вільного доступу маломобільних відвідувачів. У деяких із них вистави супроводжуються сурдоперекладом або відеотранскрипцією. В обласній філармонії та коледжі ім. Д. Задора діють гусеничні підйомники, а в Ужгородському замку повністю безбар’єрним став перший поверх.
Крім того, у Закарпатському музеї народної архітектури та побуту створено зручні умови для відвідувачів із порушеннями мобільності, а в 10 бібліотеках області встановлено тифлокомплекси, що дозволяють людям із порушеннями зору читати книги. У двох обласних книгозбірнях діють фонди літератури шрифтом Брайля.
Спікери наголосили, що облаштування елементів безбар’єрності є цілком досяжним завданням, якщо громади та керівники культурних осередків розуміють його важливість і шукають партнерську чи грантову підтримку.
Учасникам нагадали, що практичні поради щодо інклюзивної взаємодії, організації подій за принципами доступності та толерантного спілкування з людьми з інвалідністю містить онлайн-посібник «Довідник безбар’єрності», розроблений у межах ініціативи Першої леді України Олени Зеленської «Без бар’єрів».
За матеріалами Закарпатської ОВА.
